- пристойність
- [приесто/йн'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пристойність — ності, ж. Абстр. ім. до пристойний 1). || Ввічливість, гарні манери, пристойна поведінка. •• Пра/вила присто/йності правила поведінки, прийняті у певному суспільному середовищі … Український тлумачний словник
пристойність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
декоративність — декор (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе… … Архітектура і монументальне мистецтво
учтивость — чесність; пристойність; повага, доброчинність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
звичай — аю, рідко звича/й, а/ю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. •• Зви/чай ділово/го оборо/ту правило поведінки, яке склалося і широко… … Український тлумачний словник
декор — (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе елементи… … Архітектура і монументальне мистецтво
декорум — у, ч., книжн. Зовнішня, показна пристойність; обстановка, відповідна до рангу, службового становища … Український тлумачний словник